У рамках нашої щомісячної рубрики «"Афіша-Бровари" рекомендує читати», ми продовжуємо публікувати ТОП-5 книг, які, на нашу думку, варто прочитати у листопаді. Головні критерії, якими ми керувались, підбираючи твори на цей місяць: легка та яскрава мова, непересічні та відчайдушні герої, динамічний та іронічний сюжет – усе, що в пору осінніх депресій, криз та епідемій викликає цілющі позитивні емоції та енергію жити.



Сергій Жадан «Лілі Марлен»

Нова збірка поезії одного з найвідоміших та найцікавіших сучасних українських письменників Сергія Жадана містить старі й нові вірші поета, а також кілька нових есеїв. За словами автора, поезії, відібрані до збірки, присвячені комунікативним проблемам ліричного героя та потребам подолати порожнини, які зазвичай виникають між персонажами літературних творів. «Вибір саме цих текстів не є випадковим – у кожному з них говориться про можливість чи неможливість любові як такої. Саме тому цю збірку можна назвати книгою любовно-соціальної лірики,» – зазначив Сергій на презентації «Лілі Марлен».

Мова жаданових текстів, як завжди, смачна, легковажна, божевільна і поетична, від його текстів просто неможливо відірватися. До речі, книга є спільним проектом поета Сергія Жадана та фотографа Ігоря Нещерета, який проілюстрував вірші своїми фотороботами.



Іра Цілик «Післявчора»

Автобіографічна повість молодої режисерки, поетеси і прозаїка Іри Цілик, яка цієї весни побувала у Броварах на зустрічі з читачами, дарує приємну і цікаву розповідь про те, як бути щасливим тут і зараз, радіти життю і ділитися цією радістю з оточуючим.

«Післявчора» – це намагання молодої та енергійної студентки-режисерки Кіри Буцім навчитися жити сьогодні, чим вона і займається протягом всієї повісті. Хоча не лише цим, звичайно. Ще вона встигає любити, спостерігати за життям, творити різні дурниці та «стирати кедами асфальт великих міст». Сюжет повісті обертається довкола рішення головної героїні вступити на факультет режисури з подальшим навчанням, випуском і першими, вельми успішними, кроками на професійній ниві.

Головна особливість творчості Іри Цілик – бажання зафіксувати мить, ніби сфотографувати кадр із сьогодення, а не зі спогадів чи мрій. Хоча і спогади, і мрії присутні у повісті. Авторка поєднує філософські роздуми молодого покоління з жіночим поглядом на життя, а порції гумору та іронії змішує з ситуаціями, пронизаними сумом і болем.



Сашко Ушкалов «БЖД»

Роман харків’янина Сашка Ушкалова «БЖД» сміливо можна назвати одним з найкращих у рейтингу так званого «українського молодіжного роману двохтисячників». Автор має дуже виразний, «свій» стиль, його метафори завжди вдалі й дотепні, роман приємно читати, отримуючи насолоду не лише від сюжету, а й від самого тексту, мови, лексики.

«БЖД» – це весела безпритульність помножена на свободу. Як і будь-який молодіжний роман, він несе в собі девіз цілого покоління. У покоління Ушкалова гасло звучить так: «ми хочемо жити, а не виживати». З таким життєвим принципом головний герой Баз, його друг Ікарус, «одна дівчина з психологічної служби довіри» і кіт Мяудзедун, «з якого постійно випадала шерсть і виходили гази», вирушають на пошуки справжньої свободи, справжнього кохання, туди, де відбувається, власне, життя. Герой зізнається, що попри купу небезпечних ситуацій, з яких чудом вдавалося виплутуватись, він ні про що не жаліє: «Власне, мені зовсім не хотілося дорослішати. Увесь цей бестіарій, увесь цей цирк, уся ця божевільня – усе це мене влаштовувало. Більше того, я все це любив. Хтось інший на моєму місці неодмінно б попустився б й почав би пропускати банки у свої ворота. Хтось би почувався незатишно…»

На сторінках роману-подорожі їм трапляються друзі й вороги, сектанти, колишня проститутка, яка заробляє гроші на ліки хворій мамі та собі на горілку, вчителі, роботодавці, рекламні агенти та ще багато позитивних і негативних персонажів.



Максим Кідрук «Мексиканські хроніки»

Цього року на звання «літературне відкриття» цілком може претендувати молодий автор із Луцька – Максим Кідрук. Його пригодницький роман «Мексиканські хроніки» здобув другу премію літературного конкурсу «Коронація слова – 2009», і вже у вересні одне з найбільших вітчизняних видавництв «Нора-Друк» представило світу його дебютний роман.

Це книжка про мрії, які збуваються. Не про прості й буденні, а про незвичайні та відірвані від реальності, мрії. Вони збуваються дуже рідко і стають реальністю лише завдяки чималим зусиллям. В автора цієї книжки така мрія – Мексика. Молодий українець за безумним покликом серця рвонув на інший континент за дванадцять тисяч кілометрів від дому і самотужки пройшов по всій Мексиці: від Карибського моря до Тихого океану.

«Мексиканські хроніки» – це не туристичний путівник чи збірка порад для самотніх мандрівників, це навіть не розповідь про далеку і екзотичну латиноамериканську країну, це книжка про велику Мрію, зухвалу та абсурдну, яка завдяки згустку віри та впертості втілилась у життя.



Лариса Денисенко «Помилкові переймання»

Мабуть, головна відмінність Лариси Денисенко від інших сучасних українських авторів – вміння вести оповідь як від імені жінки, так і від імені чоловіка. Така гендерна рівність витримана і в романі «Помилкові переймання або Життя за розкладом вбивць». Спокій подружніх відносин Ганни і Андрія розбиває зрада, після чого починають розвиватись найдраматичніші події. Кінець – доволі непередбачуваний і, певною мірою, навіть жорстокий. Розвиток непересічного сюжету відбувається на фоні глибокого занурення у внутрішні світи жінки і чоловіка.

Рекомендує Дмитро Стретович